Древней стране правил царь хеопс
В каких древних странах правили эти цари?
Хеопс-.
Хаммурапи -.
Тутмос-.
Давид и Соломон -.
Ашшурбанпал -.
Кир-.
Ашока-.
Цинь Шихуан- ..
Давид и Соломон — Израиль
Кир — Цар Персии
Цин Шихуан — Китай
Мидийское, но почему можно найти в просторах интернета.
1. Тюркский каганат (552 — 603гг)
Эпоха великого переселения народов (II-V вв.) в значительной мере изменила состав населения и его расселение на территории Казахстана, средней Азии и восточной Европы. В V в. многочисленные тюркоязычные племена теле расселились в степной полосе от северной Монголии до восточной Европы, а на юге границы их кочевий достигали верховьев Амударьи.
В 546 г. на Алтае было разгромлено войско племени теле в количестве 50 тысяч кибиток. Они присоединились к тюркам, и тюрки заметно усилились. Первое упоминание этнонима «тюрк» встречается в китайских летописях и относится к 542 г. китайцы считали тюков потомками хунну (гунну или сюну).
В 542 г. предводитель тюрков Бумын выступил против аваров (жуань-жуаней) и нанес им сокрушительное поражение. На развалинах их государства тюрки создали Тюркский каганат, родоначальником этого этнополитического объединения стал Бумын-каган. Он умер в 553 г., а в годы правления его преемника Мукан-кагана (553-572 гг.) Тюркский каганат достиг политического господства в Центральной Азии.
В VI в. земли Казахстана попали под власть этой могущественной державы — Тюркского каганата. Были покорены кидани в Маньчжурии, кыргызы на Енисее, северокитайское государство.
Стремясь овладеть богатствами оседлых племен, тюрки двинулись в Среднюю Азию. Здесь они встретились с эфталитами, владения которых простирались Каспийского моря до Северной Индии и Восточного Туркестана. В 561-653 гг. тюрки заключили с Ираном союз против эфталитов, и в 564г. шах Ирана Хосров Ануширван тонял у них важную стратегическую область Тохаристан. Основные силы эфталитов были разбиты тюрками в 587 г. под Бухарой.
После завоевания Средней Азии тюрки стали хозяевами торгового Шелкового пути в страны Средиземноморья.
Тюрки и находившиеся под их властью согдийцы были заинтересованы в прямых торговых связях с Византией. Иран этому препятствовал. В 568 г. согдийский купец Маниах возглавил посольство Тюркского каганата в Константинополь, где было заключено торговое соглашение с Византийской империей против Ирана и военный договор. Персы всячески препятствовали установлению союза империи и каганата. Иран обязался выплачивать тюркам дань в размере 40 тыс. золотых ежегодно и не препятствовать торговле. Тюркские войска были отведены за Амударью. Такой исход отразился на византийско-тюркском союзе.
Междоусобная война, продолжавшаяся при правлении Истеми-кагана и сына его Тюрксанфа, и социальные противоречия ослабили каганат,и в 603 г. из Тюркского каганата выделился Западно-Тюркский каганат, занявший территорию от оазисов Восточного Туркестана до Амударьи, Поволжья и вплоть до северокавказских степей.
2. Западно-Тюрскский каганат (603-704 гг)
Ядром каганата стали «десять племен» (он ок будун), занимавшие древние усуньские земли от гор Каратау до Джунгарии. К востоку от реки Чу выделились пять племен «дулу», а к западу от нее- пять племен «нушиби». Столицей стал город Суяб (около современного города Токмак в Кыргызстане), а летней резиденцией — Минг-Булак (близ города Туркестана).
Первым лицом в каганате был «каган» — верховный владыка, правитель, военачальник, он владел и всеми землями.
Высшие титулы в каганате- ябгу, шад, эльбер носили только те, кто принадлежал к каганскому роду. Судебные функции выполняли буруюки и тарханы. Основное население каганата состояло из свободных мелких общинников- скотоводов (карабудун). Племена делились на аристократические и вассальные. Подчинение одних племен другим сопровождалось установлением дани, которую выплачивали слабые сильным.
Вершины своего могущества каганат достиг во время правления Джегуй-кагана (610-618) и его младшего брата Тон-джабгу- кагана (618-630). Новые походы тюрков в Тохаристан и Афганистан раздвинули границы государства до северо-западной Индии. Одной из целей набегов на соседние племена и народы был захват рабов. На завоеванных землях сохранялось социальное, экономическое и государственное устройство, но наместники кагана — тудуны контролировали сбор податей и посылку дани в каганскую ставку.
Военно-политические силы Западно-Тюркского каганата оказались недостаточны для удержания народов и племен в повиновении.
В основі зовнішньополітичної лінії Ірану лежить побоювання на предмет того, що країна може опинитися в оточенні ворожих сил. Для таких підозр існують вагомі докази: держави Перської затоки розмістили на своїй території американські війська і дискримінують шиїтські громади у себе вдома; Пакистан провокує прикордонні інциденти і підтримує антиіранський режим в Афганістані; деякі колишні радянські середньоазійські республіки дозволили американцям відкрити у себе військові бази. Найнебезпечнішими для Ірану є Сполучені Штати, які намагаються використовувати ту своїх стартегічних інтересах Середню Азію та Ізраїль, який володіє ядерною зброєю і який окупував мусульманські святині.
Не менше Іран боїться своїх арабських сусідів, з яким у нього існують багаточисельні протиріччя. Основним фактором, який визначає їхні взаємини, є націоналізм чи, точніше, протилежні національні інтереси сторін. Іншим фактором,який зміцнює антиарабські настрої в Ірані, стало сприйняття його багатьма арабськими режимами як єдиної тут неарабської країни, «периферії арабського світу». З точки зору Ірану уже упродовж двох століть відбувається його культурне й територіальне «виштовхування» із зони Перської затоки. Відносини між державами регіону ускладнюються територіальними спорами. До того ж їх розділяють релігійні розбіжності: по Перській затоці проходять кордони розмежування двох гілок ісламу — на півночі зони затоки переважают шиїти (в основному іранці), а на півдні — сунніти (в основному араби). Іран і великі нафтодобувні держави регіону також притримуються протилежних поглядів на обсяги видобутку нафти і на цінову політику у цій царині. Нарешті, Іран — найбільша країна регіону як за чисельністю населення, так і за територією (якщо не брати до уваги майже безлюдну Аравійську пустелю). Малі держави Перської затоки почувають себе незатишно поряд з таким великим сусідом і з підозрою спостерігають за військовою діяльністю Ірану.
У забезпеченні власної безпеки Іран надіється тільки на самого себе, заявляючи, що необхідно бути готовим до самозахисту і до повернення собі статусу гегемона Перської затоки. Для цього, вважають в Тегерані, Ірану необхідна власна військова промисловість і ядерна зброя, а також гарантії для себе від можливих втручань і агресії Сполучених Штатів.
Іранська ядерна програма займає центральне місце у стосунках Ірану і США. Вашингтон вдається до найрішучіших зусиль для того, щоб не дозволити Тегерану обзавестися своєю ядерною зброєю.Ці зусилля можуть бути успішними, якщо Іран доведе мирну спрямованість своєї програми, але вони можуть також і не мати позитивного результату, і в цьому випадку Сполученим Штатам потрібно буде вибудовувати взаємини з ядерним Іраном. Така можливість обговорюється, і американській стратегії в регіоні доведеться шукати відповіді на цілий комплекс непростих питань.
В ядерній програмі Ірану США вбачають не тільки безпосередню загрозу своїй безпеці і безпеці території Ізраїля, але і ризик неконтрольованого розповсюдження ядерної зброї. Для США іранська програма стала символом майбутньої епохи ядерних воєн на Близькому Сході, втіленням небезпек, породжених отриманням ядерної зброї режимами, які не поділяють гуманітарних цінностей Західного світу і які керуються іншими, аніж Захід, міркуваннями при прийнятті рішень про застосування сили. У цьому контексті посилання Росії на міжнародне право і заклики еяких західноєвропейців до безкінечних переговорів володіють обмеженим впливом на американців — їх влаштує лише стовідстокова гарантія того, що нинішній режим Тегерана не обзаведеться ядерною зброєю. При цьому гарантіями третьої сторони у цьому питання СІІІА не задовольняться Якби в Ірані існував режим, більш парийнятний для Вашингтона, та ж проблема, можливо, оцінювалась би Вашингтоном дещо по-іншому. За сьогоднішніх обставин США перебувають у жорсткій опозиції, як і раніше, не виключаючи варіанту військової операції проти Ірана.
Значна частина американської зовнішньополітичної еліти ставить сьогодні питання про майбутнє американо-іранських відносин. При цьому зазначається, що «поступки», які б бажав отримати Вашингтон в обмін на врегулювання, значно переважають те, на що міг би піти Тегеран.
Источник
Рабочая тетрадь по всеобщей истории Древнего мира. Годер. 5 класс. 1 часть. Тест-6
Тестовые задания для самоконтроля. Обведите кружочком номер правильного ответа.
1. Земледелие, по мнению учёных, зародилось:
- в Восточной Африке
- в Западной Азии
- в Восточной Азии
- в Западной Европе
2. Человек, который занимается изготовлением сосудов, орудий труда, тканей и других изделий называется:
- шаман
- старейшина
- ремесленник
- «человек разумный»
3. Какая из перечисленных рек протекает в Двуречье?
4. Какой из перечисленных городов находился в Финикии?
5. Первым народом, ставшим широко использовать в военном деле конницу, были:
- китайцы
- египтяне
- персы
- ассирийцы
6. По приказу какого из этих владык в Иерусалиме был выстроен храм, служивший единственным местом поклонения Богу Яхве?
- Саул
- Давид
- Соломон
- Кир Великий
7. Кто из перечисленных царей правил в Древнем Китае?
- Хаммурапи
- Тутмос
- Цинь Шихуан
- Ашока
8. В какой из перечисленных стран были изобретены шахматы?
- Древний Египет
- Древняя Персия
- Древняя Индия
- Древний Китай
9. Первые монеты были отчеканены:
- в Вавилонском царстве
- в Персидском царстве
- в Древнееврейском царстве
- в Лидийском царстве
10. Народом, создавшим первые государства в Двуречье, были:
- шумеры
- ассирийцы
- вавилоняне
- финикийцы
11. Основателем религии, распространившейся на многие страны и существующей до сих пор, считается:
- Давид
- Конфуций
- Будда
- Гильгамеш
12. Вера в переселение душ была характерна для:
- Древнего Египта
- Древней Индии
- Древней Персии
- Древнего Китая
13. Кто из нижеперечисленных людей учил, что главное — личные достоинства человека, а не его происхождение?
- Конфуций
- Соломон
- Будда
- Моисей
14. Создателем большой библиотеки, сохранившейся до наших дней, был:
- царь Соломон
- царь Дарий
- царь Ашшурбанипал
- царь Цинь Шихуан
15. Что из перечисленного не относится к изобретениям первобытных людей?
- А) мотыга и серп
- Б) бумага
- В) алфавит
- Г) лук и стрелы
- Д) ткацкий станок
- Е) стекло
16. Какие из перечисленных терминов относятся к истории Древнего Египта?
17. Что из нижеперечисленного относится к изобретениям жителей Древнего Китая?
18. Расположите имена царей в хронологическом порядке их правления. Получившуюся последовательность букв запишите в таблицу.
- А) Дарий
- Б) Эхнатон
- В) Хеопс
- Г) Давид
| Б | Г |
| Б | В | 4 | 2 |
| Б | В | 1 | 2 |
| Б | В | 2 | 1 |
| Б | В | 3 | 2 |
| Б | В | 4 | 1 |
| Б | В | 3 | 2 |
| Б | В | 4 | 2 |
