1. Охарактеризуйте роль в управлении страной государева двора.
2. Что было источником доходов государевых наместников? Почему такую форму получения средств называли «кормление»?
3. Из кого в первой трети XVI века формировалось единое войско? Объясните происхождение названий этих сословий.
Ответ оставил Гуру
1.государев двор имел большую роль в управлении страной.
2.Источником был собранный наместником с местного населения налог, который называется «Кормлением».потому, что уставной грамотой великого князя определялся размер содержания наместника – «корма».
3.в основном это было поместное войско или по другому дворянская поместная конница.это могли быть и дворяне и дети боярские, дворяне московские, бояре, думные бояре
Если тебя не устраивает ответ или его нет, то попробуй воспользоваться поиском на сайте и найти похожие ответы по предмету История.
В XIX веке в развитых европейских странах завершился промышленный переворот.
Варианты ответов
верно
неверно
Вопрос 2
Страной «молодого» капитализма являлась
Варианты ответов
Англия
Германия
Франция
Вопрос 3
В XIX веке в развитых европейских странах .
Укажите НЕВЕРНЫЙ ответ.
Варианты ответов
шел процесс формирования индустриального общества
быстро росло городское население
было ликвидировано крупное землевладение
Вопрос 4
Рост городов, соровождающийся увеличением городского населения
Варианты ответов
миграция
урбанизация
эмансипация
Вопрос 5
Верно ли следующее утверждение?
В конце XIX века важную роль в экономике развитых европейских стран играли промышленные монополии
Варианты ответов
верно
неверно
Вопрос 6
Страной «старого» капитализма являлась (лись)
Варианты ответов
Германия
Англия
США
Вопрос 7
В XIX веке в развитых европейских странах.
Укажите НЕВЕРНЫЙ ответ.
Варианты ответов
быстро росли города
периодическими стали кризисы перепроизводства
уменьшались численность и значение среднего класса
Вопрос 8
Свобода, отрицание государства — это положения
Варианты ответов
анархистского учения об обществе
марксистского учения об обществе
либеральных учений об обществе
Вопрос 9
Рабочий класс —
Варианты ответов
пролетариат
синдикат
ревизионизм
Вопрос 10
Несбыточная, неосуществимая мечта —
Источник
Охарактеризуйте роль в управлении страной государева двора?помогите пожалуйста
Ответ:
Роль в управлении страной государева двора была велика. Это правящая верхушка московского общества, сподвижники и единомышленники великого князя, которые назначались наместниками, воеводами, дворецкими, послами, т.е. были проводниками его политики.
Объяснение:
8.000 лет до нашей эры
Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.
Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов’язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед просвітницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.
Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв’язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).
Источник
